Основні наслідки негативного впливу радіації на здоров’я населення, яке проживає на радіаційно-забруднених територіях.

Результати численних досліджень показують негативний вплив малих доз радіації на стан здоров’я населення, що потерпіло від Чорнобильської катастрофи.

Проведеними дослідженнями встановлено, що особливості радіаційно-екологічної ситуації в Волинській області визначаються за такими основними характеристиками:

-         нерівномірністю, плямистістю радіоактивних опадів, їх неоднорідний за нуклідним складом характер, навіть у межах одного населеного пункта і прилеглих до нього територій, що створює додаткові труднощі для дозиметричного контролю, а отже і для оцінки реальних дозових навантажень на людину;

-         біохімічними особливостями грунтів на забруднених територіях, що зумовлює різні коефіцієнти переходу радіонуклідів у рослини і далі харчовими ланцюгами – в організм людини. В зв’язку з цим не завжди має місце кореляція між густиною забруднення території і рівнем накопичення радіонуклідів в організмі населення, яке на ній проживає. 

Основними радіонуклідами, підвищений вміст яких після аварії на ЧАЕС зумовлює радіоактивне забруднення культурних рослин є цезій-137, стронцій-90.  Дані радіонукліди характеризуються досить значним періодом напіврозпаду (28-30 років), відносно високою міграційною активністю в ланцюгу "грунт - рослина - тварина - людина" та здатністю до значного накопичення в сільськогосподарській продукції.                                                  

На радіаційно забруднених територіях домінує цезій-137 і в значно менших кількостях присутній стронцій-90. Співвідношення між цими радіонуклідами в забруднених грунтах не є постійним, вміст стронцію-90 в грунтах Полісся коливається від сотої частки відсотку до кількох відсотків.                                                                  

Сінокоси і пасовища на осушених землях складають нині до 40% від загальної площі осушених земель Полісся. Однак саме ці території є головними  постачальниками цезію-137 та стронцію-90 в продукцію рослинництва та кормовиробництва.                                                                  

Пpоведені  дослідження  свідчать,  що  навіть  пpи  щільності  забpуднення  теpитоpії  pадіоцезіем  до  2 Кі/км²  в  умовах  Волинського  Полісся,  одеpжати  молоко  з  вмістом  цезія-137  в  допустимих  pівнях пpоблематично. Безпеpечно, що  основним  джеpелом  внутpішнього опpомінення населення  на  забpуднених  теpитоpіях  є хаpчові  пpодукти  місцевого  виpобництва ,  їх  споживання  спpияє  накопиченню  pадіонуклідів  в  оpганізмі  і  фоpмуванню  pівнів  внутpішнього  опpомінення  вище  допустимого  pівня.  Так  тільки  в  2005  pоці  було  виявлено 128 (2,6%) осіб  з пеpевищенням   контpольних  pівнів  дози  внутpішнього  опpомінення.

Нині основний вплив на здоров’я населення справляють  Cs-137 та Sr-90, які потрапляють до організму з продуктами харчування. Pадіологічними  підpозділами  санітаpно-епідеміологічної  служби  області щорічно виявляється значний відсоток продукції з перевищенням допустимих рівнів, так  в  2009  pоці  виявлено 225 зpазків продукції з  пеpевищенням    допустимих  pівнів.

Еквівалентні поглинені дози внутрішнього опромінення встановлено на основі фактичних даних про вміст радіонуклідів  в молоці і м’ясі – основних дозоутворюючих продуктах харчування котрі формують до 80-90% загальної дози за рахунок  внутрішнього опромінення, крім того критичними продуктами для населення  Полісся є гриби та дикоростучі ягоди. “Феноменом” забрудення в Волинській області (Маневицький р-н) виявлено: картопля – понад 800 Бк/кг (1999 р.), овес – 1200 Бк/кг (1998 р.), м’ясо диких тварин – 2820 Бк/кг (2003 р.).

Прийнята в Україні система визначення паспортної дози спирається на припущення, що кожна людина щоденно споживає по 1 л молока з середньою активністю, яка притаманна населеному пункту, далі застосовується коефіцієнт, який має враховувати споживання інших продуктів за фізіологічними нормами з врахуванням очікуваних рівнів радіонуклідного забруднення, хоча реальне споживання молока та інших продуктів харчування в основної маси населення значно менше і не відповідає цим припущенням. Одним словом розрахунок ведеться в залежності від радіоактивного забруднення, в основному, молока. На території ж Волині, внаслідок великих значень коефіцієнтів переходу “грунт-рослина” при відносно низькому рівні забруднення Cs-137 грунтів (0,1-2 Кі/км²) рівень  забруднення сіна досягав 10000 Бк/кг, а молока до 2000 Бк/л та високих рівнів забруднення  м’яса ВРХ (1920 Бк/кг), лісової продукції (сухі гриби до 70000 Бк/кг, ягоди чорниці та журавлини до 5000 Бк/кг).

Дози внутрішнього опромінення, визначені за допомогою ЛВЛ значно менші (0,1 – 2 мЗв/рік), що пояснюється тим, що ці дані є своєрідною “фотографією” вмісту Cs-137 в організмі населення на момент вимірювання і залежать від багатьох обставин, в т.ч. від раціону харчування людини протягом певного часу перед вимірюванням. Свій вклад в цю різницю дає і різна кількісна методика отримання доз (паспортна доза розраховується як середнє забруднення молока з 10, як правило, проб найбільшого забруднення , а поданих досліджень на ЛВЛ – 100 чоловік і більше, при цьому застосовується вибіркове та випадкове вимірювання населення).

Чорнобильські продукти ділення, які осіли на території Камінь-Каширського, Любешівського, Маневицького районів ведуть  до збільшення лише зовнішньої ефективної еквівалентної дози для населення цих районів на 0,006-0,12 Бер/рік.

Основну дозу населення  Камінь-Каширського, Любешівського, Маневицького районів отримує шляхом внутрішнього опромінення радіонуклідами цезію-137, які поступають в організм з харчовими продуктами. Враховуючи характер харчування населення, вміст радіонуклідів в продуктах харчування, виділена група дозоутворюючих продуктів, до якої віднесені молоко і картопля.

 Вміст радіоцезію в молоці повністю залежить від раціону, на якому утримується велика рогата худоба. Це дуже добре видно при порівнянні активності молока приватного сектору з молоком господарства відібраного в одному населеному пункті. В літній період корови приватного сектору випасаються як правило на не окультурених пасовищах, переважно у лісі, на болотах і т.д., в зимовий період до їх раціону в великій кількості входить сіно, яке заготовлене там же. Тому і радіоактивність молока від корів приватного сектору в декілька разів, а іноді і  на цілий порядок вища, ніж молока господарства. Було б доцільно проводити перед осінньо-зимовим періодом проводити радіометричний контроль сіна, заготовленого населенням для відгодівлі худоби. Щодо картоплі, то вміст цезію-137 в ній невеликий. В ролі дозоутворюючого ефекту в даному випадку виступає об’єм, бо картопля у нас є основним продуктом харчування.

Звичайно наш раціон складається не лише з молока і картоплі, а  й з багатьох інших продуктів харчування. Всі вони поступаються першим двом, якщо не за радіаційною забрудненістю, то за об’ємом і частотою їх вживання. Дещо осторонь знаходяться продукти лісу: ягоди і гриби. Вміст у них радіонуклідів цезію-137 самий високий. Основна маса населення області дуже рідко має ці продукти на своєму столі. Але є і протилежна категорія населення. Звичайно ніхто нікому не може заборонити вживати ті чи інші продукти харчування. Кожен вибирає сам. Але можна порекомендувати  добре очищати гриби від зовнішнього забруднення, в першу чергу від піску, для чого такі гриби , як зелениці потрібно довго замочувати в воді. Перед приготуванням блюда із свіжих грибів їх бажано 2-3 рази виварити, зливши при цьому воду. Цим ми зменшимо вміст радіоцезію щонайменше в 2-5 разів. Не лишнім буде провести радіометричний контроль заготовлених продуктів лісу.

Додаткова розрахункова ефективна еквівалентна доза внутрішнього опромінення для населення  Камінь-Каширського, Любешівського, Маневицького районів від радіонуклідів, що надійшли в зовнішнє середовище внаслідок Чорнобильської катастрофи в середньому дорівнює дозі, отримуваній від природнього гамма-фону – 0,15Бер/рік, для населення інших районів області вона не перевищує 0,05Бер/рік.                                  

Те, що населення області отримує додаткову дозу опромінення через радіонукліди Чорнобильського походження, факт незаперечний. Відповісти ж на питання, яку шкоду завдає здоров’ю дана додаткова доза дуже тяжко. Основна причина сьогодні полягає в тому, що недостатньо відомо про дію малих доз радіації на організм людини.

У формуванні радіаційної обстановки на забруднених територіях виділяють два періоди. Перший період характеризується забрудненням території радіонуклідами з коротким періодом напіврозпаду. Його основна задача – це захист населення від іонізуючого випромінювання. Основне місце на даному етапі перебігу катастрофи належить ізотопам йоду-131, для якого характерна вибіркова дія на щитовидну залозу. Межа дози для обмеженої частини населення становить 1,5Бер/рік. Реальна доза, яку отримало населення області невідома, так як у свій час не була визначена.

В 1981-1985 роках на Україні спостерігалось 0,04-0,06 випадків злоякісних пухлин щитовидної залози на 100 тис. дитячого населення. В 1992 році цей показник становив 0,3, перевершивши спонтанний рівень у 5-7 разів. По окремих найбільш потерпілих від катастрофи на ЧАЕС районах, до яких відноситься Київська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області даний показник перевищує середній в 2-3 рази.

На другому етапі фактору, визначаючим радіаційну обстановку, є забруднення території довго живучими радіоактивними речовинами, з яких провідним являється цезй-137, який викликає рівномірне опромінення організму.

Дози, отримувані від опромінення цезієм-137, не дають поводу чекати детермінованих ефектів, тобто соматичних захворювань. Генетичні мутації і онкозахворювання мають лінійну залежність від дози, чим більша доза, тим більший ефект. Еквівалентна ефективна доза 0,1-0,5Бер/рік може дати приріст, який виразиться у долях  процента. Спонтанний ріст онкозахворювань в колишньому СРСР за 1980-1985 роки становив 2,0% для чоловіків і 0,9% для жінок. Отримана нами величина не дає можливості виділити ефект радіації із суми впливів, складаючи природний мутаційний процес, і, включаючи інші мутагени: пестициди, куріння, отруєння газами і ядовитими речовинами, віруси, ультрафіолетові промені та ін. Але, виходячи із безпорогової концепції для віддалених ефектів радіації, роботи по ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС необхідно проводити не до пониження дози опромінення до якогось конкретного, а до мінімально можливого рівня.