Природні й антропогенні джерела іонізуючого випромінювання.

 Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних джерел радіації. Таке твердження випливає з того, що всі джерела радіації можна розділити на групи: 

·        природні джерела, що дають середні річні ефективні дози опромінення 2мЗв;

·        джерела, що використовуються в медицині, середньостатистичні дози опромінення від яких у рік складають 0,4 мЗв;

·        радіоактивні опади, у середньому опромінення, що дають у рік дозу рівну 0,02мЗв;

·        атомна енергетика, доза опромінення від якої складає в рік 0,001 мЗв.

Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них зовсім неможливо, тому що ними є природні джерела радіації.

Ними є:

·        джерела земного походження, внутрішнє опромінення від яких складає 1,325мЗв;

·        джерела земного походження, зовнішнє опромінення від яких складає 0,35мЗв;

·        космічне зовнішнє опромінення, що складає 0,3 мЗв;

·        космічне внутрішнє опромінення, що значно менше й у середньому складає 0,015 мЗв.

Людина піддається опроміненню двома способами. Радіоактивні речовини можуть знаходитися поза організмом і опромінювати його зовні. У цьому випадку говорять про зовнішнє опромінення. Але радіоактивні речовини можуть виявитися й у їжі, і у воді, і в повітрі і потрапити всередину організму разом з їжею, чи водою через органи дихання. Такий спосіб опромінення називається внутрішнім.