Шум є одним з найбільш нестерпних подразників в нічний
час. Одним з важливих проявів впливу шуму на організм людини, як показують
дослідження, є порушення сну, що виникае при перевищенні рівня звуку в 35 дБА.
Так, число прокидань при рівні шуму 40 дБА складає 55%, а при 70 дБА
збільшується до 80%. Дія шуму сприяє і супроводжується зміною частоти пульсу.
На сон впливають інтенсивність, частота виникнення подразнення та зміна рівня
звукового тиску у часі.
Вивчення характеру сну у людей, що проживають у
будівлях, розташованих на вулицях з різними рівнями шуму, показало, що сон
різко порушується при рівні звуку 40 дБА, а при 50 дБА період засипання
продовжується до 1 години, час глибокого сну скорочується до 60%. У жителів, що
проживають у тихих районах сон проходить нормально, якщо шум не перевищує 30-35
дБА При цьому період засипання в середньому складає 14-20 хвилин, глибина сну
82%.
Дослідження впливу шуму на сон людей різного віку не призвели до однакових
результатів. Є дані, що шум менше впливає на сон дітей та молодих людей, ніж на
сон середнього та похилого віку. По іншим даним особливо чутливі до шуму грудні
діти та діти дошкільного віку. Жінки менш стійкі до впливу шуму, в них швидше
виникають ознаки неврастенії.
Відсутність нормального відпочинку після робочого дня призводить до
того, що втома накопичується і переходить у хронічне захворювання ЦНС, що
сприяє розвитку гіпертонії.
Постійна дія шуму змінює регуляторні функції
гіпоталамуса, може стати причиною виразкової хвороби, гастриту за рахунок
порушення обміну речовин, секреторної та інших функцій шлунку. Встановлено
пряму залежність між зростаючим шумом в містах та збільшенням кількості людей
із захворюванням нервовї системи. Французькі вчені вважають, що півищення рівня
шуму сприяло зростанню кількості неврозів у Парижі за роки 1982 до 1986 з 50%
до 70%. 140 децибел - межа больової нестерпності шуму. При більш сильному шумі
людина відчуває різкий біль у вусі. При хронічних шумових навантаженнях людина
стає туговухою, а згодом і глухою. В умовах
шумового дискомфорту живе не менше половини жителів міст та чверть людей
планети. Наприклад, у Москві і Сочі в зонах шумового дискомфорту проживає
більше 50% жителів. Більше половини
населення Західної Європи проживає в зонах, де рівень шуму складає 55-65 дБА,
так, наприклад, у Франції - 57% населення, у Нідерландах - 54, Греції - 50,
Швеції - 37, Данії та Німеччині - 34%. На територіях Москви зони з періодичним
перевищенням рівня шуму досягають 60%. Під дією постійного шуму знаходиться
значна частина населення індустріально розвинутих країн. Близько 50% жителів
Німеччини скаржатся на постійний шум. Основна частина скарг (69%) припадає на
шум від транспорту - автомобільного, залізничного та повітряного, 21% жителів
скаржаться на шум від сусідів, в тому числі на дитячий шум, і тільки 8% на шум
на роботі.
За сучасних умов боротьба з шумом є технічно складною,
комплексною, дорогою. Важливо знижувати шум у джерелі його виникнення,
створювати безшумні або малошумні машини і технологічні процеси, транспортне і
промислове устаткування, починаючи ще зі стадії проектування. При цьому
розраховується очікувана величина шуму, розробляються заходи щодо зниження шуму
до допустимого рівня. Гігієністи вважають верхньою межею шуму для лікарень і
санаторіїв 35 дБА, для квартир і навчальних приміщень — 40 дБА, стадіонів і
вокзалів — 60 дБА.
Шумовое
загрязнение окружающей среды и его социально-экономические последствия для
общества на пороге XXI века. - Асминин В. Ф. - Воронеж: Изд-во Воронеж. гос.
лесотех. акад., 2000.
Немає коментарів:
Дописати коментар