Лазер на твердому тілі

Лазер на твердому тілі. Активним середовищем у них є тверді кристалічні або аморфні (стекла) речовини (матриці), активовані пев­ними елементами, наприклад, хромом, кобальтом, нікелем, гадолінієм, тербієм, торієм, ураном і ін. Прикладами матриць, в які вводять акти­ватори, є алюмоітрієвий гранат (¥3 А15012), корунд (А1203), флюорит (СаР2), хлорид лантана (ЬаС13) і ін.

Найбільш поширеним методом накачки твердотільних лазерів є оптичний. При цьому використовуються інтенсивні джерела світла. Перевагами таких лазерів є високі значення потужності і енергії ви­промінювання.

Це зумовлено тим, що в твердих тілах порівняно легко забезпечити високу концентрацію атомів-активаторів у матриці. На­приклад, у рубіні концентрація Сг3+ складає порядку 1019см”3. Твердо-тільні лазери переважно працюють в імпульсному режимі, енергія в імпульсі може досягати ЮООДж і більше. Пікова потужність може до­сягати 1012 Вт. Такі лазери використовуються при дослідженні взаємо­дії випромінювання з речовиною, але ширина лінії випромінювання і розбіжність пучка є великими, наприклад, з газовими. ККД твердоті­льних лазерів 1-10%, середня потужність невелика. За цими характе­ристиками твердотільні лазери поступаються газовим.